Фауна водойм національного природного парку «Святі Гори» представлена 40 видами риб та одним видом круглоротих, представником древньої примітивної групи Хребетних. З числа кісткових риб найбільш звичайні два види карасів, лин, плітка, краснопірка, лящ, головень, окунь, щука, три види бичків. До Червоної книги України занесені рідкісні - ялець Данилевського і вирезуб.
Переважно із заплавними біотопами пов’язане життя 9 видів амфібій. Із плазунів тут численні болотяна черепаха і два види вужів – звичайний та водяний. В борах і дібровах збереглись лісостепова гадюка і мідянка – вид, який занесено до Червоної книги України.
Для середнього Придінців’я в теперішній час відомі понад 200 видів птахів, що складає 52 % видів фауни України. Перш за все, це лісові види європейського фауністичного комплексу, а також широко розповсюджені і водно-болотяні види.
Цікава фауна денних хижих птахів, що представлена досить звичайними видами: яструбом великим, канюком і чеглоком. В національному парку постійно гніздяться рідкісні види: осоїд, канюк степовий, орлан-білохвіст і орел-карлик. Щорічно відмічаються: орел-могильник, лунь польовий. На позбавлених деревно-чагарникової рослинності крейдяних кручах, в норах до недавнього часу гніздилась дуже рідкісний степовий боривітер. Видове різноманіття птахів пояснюється також тим, що долина Сіверського Дінця - важливий міграційний шлях для перелітних а кочових видів.
Теріофауна національного парку «Святі Гори» налічує 59 видів, при цьому необхідно зазначити, що не всі групи вивчені однаково добре. Територія парку не має собі рівних за чисельністю та різноманіттям кажанів, яких тут налічується 11 видів. Всі вони охороняються європейськими природоохоронними конвенціями і занесені до Червоної книги України.
Дуже висока чисельність хижих ссавців. Ласиця, лісовий тхір, американська норка, лісова та кам’яна куниці – звичайні мешканці типових біотопів національного парку. Зустрічаються також горностай, борсук і видра, які занесені до Червоної книги України. На території парку постійно живе декілька груп вовків. Лиса звичайна у всіх біотопах.
Ратичні представлені аборигенними для регіону козулею та кабаном, тайговим мешканцем лосем, який широко поширився у другій половині ХХ сторіччя, і акліматизованим в 60-х роках з Примор’я плямистим оленем.
Скрізь, в тому числі на території населених пунктів, зустрічається заєць сірий, причому в антропогенних ландшафтах його чисельність часто вище, ніж в природних.
Характерними мешканцями заплави є бобер та широко акліматизована ондатра. Бобер, який зник в середньому Придінців’ї ще в ХІХ сторіччі, знов з’явився тут на початку 80-х років XX сторіччя і з тих пір широко розселився по берегах Дінця, озерам і болотам парку, покращуючи своєю діяльністю водяний режим заплавних біотопів.
Всього серед хребетних тварин національного парку «Святі Гори» 67 видів занесені до Червоної книги України і 12 – до Європейського червоного списку. З безхребетних до Червоної книги України занесен 41 вид. Раритетний склад тваринного і рослинного світу можна зі впевненістю вважати золотим фондом національного природного парку „Святі Гори”.
ССАВЦІ
БОРСУК
Єдиний вид роду. Досить велика тварина. Спина і боки тіла сріблясто-сірі або бурувато-сірі; черево чорне або чорнувате. Голова білувата з широкими чорними смугами по боках голови через очі до вух.
Населяє різні типи лісу на ділянках з пересіченим рельєфом і низьким рівнем ґрунтових вод, що необхідно борсуку для будівництва нір. На території парку селиться переважно в нагорних дібровах високого правого берега Сіверського Дінця, але в невеликій кількості зустрічається в лісах на всієї території. Загальна чисельність борсука в НПП «Святі Гори» досить стабільна і досягає кількох десятків особин.
Живе сім’ями та поодиноко. Мешкає в норах, які мають дуже складну будову: з великою кількістю віднорків і вхідних отворів. Ці так звані «борсучі городки» використовуються багатьма генераціями тварин, інколи протягом десятиріч. Активний в сутінках і вночі, але інколи може виходити з нір і вдень. В жовтні-листопаді, сильно розжирівши, впадає в зимову сплячку, яка триває до весни. Живиться різноманітною їжею, як тваринною, так і рослинною: дрібними тваринами, пташенятами і яйцями птахів, плазунами, жабами, комахами, молюсками, черв’яками, стервом, ягодами, плодами, горіхами, жолудями, коренями, луковицями, насінням, деякими травами, грибами.
ВИДРА
Занесена до Червоної книги України, а також до II додатку Бернської конвенції та Європейського червоного списку. Єдиний вид роду в фауні України. Порівняно велика тварина (довжина тіла до 80 см), веде напівводяний спосіб життя. Тіло видовжене, трохи сплощене. Ноги дуже короткі, пальці зв’язані п’ятипалою перетинкою. Хвіст довгий, конічний, звужується к кінцю, сплющений зверху вниз. Голова пласка, з невеликими вухами. Хутро низьке, прилеглий, з дуже густим, шовковистим пухом и частою грубою остю.
Населяє різні водойми, як природні, так і штучного походження. На території НПП «Святі Гори» зустрічаються поодинокі екземпляри.
Веде нічний, потайний спосіб життя. Неперевершено плаває та пірнає. Живе поодиноко і сімейними групами. Живиться переважно рибою, а також комахами, молюсками, ракоподібними, інколи – дрібними гризунами і водоплавними птахами, їх яйцями і пташенятами. Нора влаштована звичайно на схилі берега під кущем або в коренях прибережного дерева; вхід в неї відкривається під водою. Окрім того, видра завжди має в межах своєї мисливської ділянки ряд тимчасових сховищ у вигляді неглибоких нір, ямок під навислим берегом, під нанесеними водою стовбурами дерев.
ГОРНОСТАЙ
Занесений до Червоної книги України, а також до III додатку Бернської конвенції. Невелика хижа тварина родини кунячих, один з двох представників роду в фауні України. Зимове хутро зазвичай біле, літне хутро на спині коричневе, а на череві біле або жовтувате. На відміну від ласиці, довжина хвоста не менше половини довжини тіла; кінцева половина або третина хвоста чорна.
Місця мешкання досить різноманітні: долини річок, болота, плавні, ліси і узлісся, переліски і зарості чагарнику; інколи зустрічається на полях і в населених пунктах. В силу потайного способу життя візуально на території НПП «Святі гори» не спостерігався, але його сліди неодноразово відмічені в заплаві Сіверського Дінця.
Веде осілий, потайний сутінковий і нічний спосіб життя. Активний цілий рік. Добре плаває, лазить по чагарникам і деревам. Своє сховище влаштовує в кучах каменів, в буреломі, під коренями дерев, в низько розташованих дуплах; нерідко риє неглибоку нору або займає нори гризунів. Живиться гризунами, рідше птахами і їх яйцями, амфібіями і рептиліями, інколи комахами і плодами рослин.
КРІТ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Єдиний вид роду в фауні України. Регіонально-рідкісний вид, який розповсюджений в межах Донбасу тільки в двох місцях: на території НПП «Святі Гори» і в Великоанадольському лісництві. Кроти – відносно дрібні підземні (риючі) тварини. Вушних раковин у них немає, очі дуже дрібні. Кістевий відділ передньої лапи широкий, плаский, лопатоподібний. Хутро чорного кольору, м’яке, рівне, густе, бархатисте.
Кріт – типовий мешканець лісостепу, широколистяних і змішаних лісів, а також долин річок. Він все життя проводить в темних, не зв’язаних з поверхнею ходах, що прокладені в різних горизонтах ґрунту. За розташуванням ходи бувають різних типів. В рихлих і вологих лісових ґрунтах прокладаються так звані «поверхневі» ходи, що розташовані на глибині 2-5 см. В місцях з ґрунтами, що часто і сильно підсихають, прокладаються «глибинні» ходи, які розташовані на глибині 10-50 см від поверхні. Бувають ще системи кільцевих і радіальних ходів навкруги гніздової камери, яка розташована на глибині 1-2 м. Надлишок ґрунту кріт викидає через тимчасові віднорки на поверхню у вигляді характерних купок – кротовин. Ходи окремих кротів і сімей поєднуються в дуже складні системи. живляться кроти ґрунтовими безхребетними, особливо дощовими хробаками, і в меншому ступені – комахами і їх личинками. В зимову сплячку не впадають.
ЛОСЬ
Малочисельний вид, який занесено до III додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду. Найбільша тварина місцевої фауни. Чисельність їх на території НПП «Святі Гори» невисока, 10-15 особин.
Мешкає в лісах різних типів, але надає перевагу вологим, заболоченим насадженням, в яких є водойми. Влітку тримається, головним чином, в долинах річок і на болотах. В теплий сезон року живиться переважно травою, водяними рослинами, гілками чагарників. Взимку поїдає, головним чином, пагони і кору різних дерев.
КОЗУЛЯ
Внесена до III додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Навколо хвоста виразна пляма світлого хутра – «дзеркало». Довжина хвоста менше 3 см; він не виступає із оточуючого його хутра. Поверхня рогів шорстка, з кістяними рубчиками і бугорками. Рога без надочних відростків.
Улюблені місця мешкання козуль – розрідженні, з рясним підліском ліси, що межують з галявинами. На території НПП «Святі Гори», за даними таксаційних обліків, мешкає біля 300-400 особин. Живляться травою, листям і пагонами чагарників і дерев, їх корою, плодами, ягодами, мохами і лишайниками. Восени козулі, збившись в стайки, здійснюють інколи довгі міграції. Роги у самців відкидаються в кінці осені, в грудні-січні починається ріст нових рогів, які повністю костеніють в травні-червні.
КАБАН
Внесений до III додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Морда сильно витягнута, конусоподібна, закінчується «п’ятачком». Тіло вкрито жорсткою щетиною. Ікла верхньої щелепи зігнуті, направлені кінцями в боки або догори.
Кабани оселяються в досить різноманітних угіддях: лісах, очеретяних і чагарникових хащах, по берегам річок і озер. На території НПП «Святі Гори», за даними таксаційних обліків, мешкає понад 200 особин. Спосіб життя переважно нічний. Всеїдна тварина, живиться різноманітними рослинними кормами (кореневищами, коренеплодами, жолудями, горіхами, ягодами, молодою зеленню та ін.), а також комахами, хробаками, молюсками, дрібними гризунами. Самиці з поросятами (годовиками і цьоголітками) тримаються зазвичай окремо від дорослих самців.
ТУШКАНЧИК ВЕЛИКИЙ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид. Єдиний вид роду в фауні України. Своєрідний гризун, який пристосований до пересування по землі великими стрибками. Передні лапи укорочені і слабкі; вони служать для утримання їжі і для риття нір. Задні ноги, навпаки, дуже великі: їх довжина в 4 і більше рази перевищує довжину передніх кінцівок. Хвіст довгий, на його кінці є пласка кисточка волос – «прапор».
Мешканець степів з твердим ґрунтом і розрідженим травостоєм. На території НПП «Святі Гори» його нори знайдені на прилеглих степових ділянках, самого тушканчика через потайний спосіб життя побачити дуже складно.
Активний в сутінках і вночі. Живе в поодиноких норах з характерним овальним або напівкруглим входом, які частіше за все риє на узбіччях. Розрізняють глибокі постійні і невеликі тимчасові нори. В сплячку впадає в конці жовтня – 1-й декаді листопада, просинається в кінці березня – на початку травня. Живиться цибулинами тюльпанів та інших лілійних, вегетативними частинами злаків, їх насінням, інколи – комахами.
БОБЕР
Занесений до III додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Великий напівводяний гризун. Тіло масивне. Хвіст сплощений зверху вниз, вкритий великими роговими щитками. Пальці задніх ніг зв’язані плавальною перетинкою, передні вільні.
Раніше був широко розповсюджений по всій лісовій смузі Євразії, але зник внаслідок хижацького промислу. Надалі був реакліматизовнаий на більшій частині минулого ареалу, в тому числі і на теперішній території НПП «Святі Гори», де зараз досить звичайний.
Живуть бобри колоніями і поодиноко переважно по лісових річках в норах і, рідше, у влаштованих з кусків стовбурів дерев куполоподібних «хатках». Влітку живиться трав’янистими рослинами, а взимку – корою і пагонами листяних дерев, які валить, підгризаючи у кореня. На зиму бобер запасає гілковий корм, втикаючи гілки в дно водойми.
НЕТОПИР БІЛОСМУГИЙ
Занесений до Червоної книги України як вразливий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з чотирьох видів роду в фауні України. Кажан невеликого розміру. Колір хутра сіро-палевий. По задньому краю літальної перетинки тягнеться широка світла смуга.
Первісно мешканець гір и скалистих місць, протягом останніх років активно розселяється по містам України, поселяючись в щілинах будівель і за наличниками вікон. На території НПП «Святі Гори» вид поки не чисельний, але, ймовірно, має тенденцію до збільшення чисельності.
Оселяється невеликими групами. На вечірню годівлю вилітає дещо пізніше інших нетопирів. Добуває їжу (переважно двокрилих і дрібних метеликів) протягом цілої ночі, швидко і рвучко облітаючи кормову ділянку кругами. В дощову погоду не вилітає. Осілий вид.
ВУХАНЬ БУРИЙ
Занесений до Червоної книги України як вразливий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Кажан невеликого розміру. Колір хутра світло-бурий. Вуха дуже великі, 32-35 мм. Вушні раковини сходяться при основі на лобі або переніссі. Внутрішні краї вушних раковин у основи несуть тупі шкірясті вирости, які спрямовані вперед. На внутрішній поверхні вух численні поперечні зморшки.
Широко розповсюджений вид. На території НПП «Святі Гори» він не численний, але реєструється регулярно, частіше на території лісових масивів.
Влітку вухань оселяється в найрізноманітніших сховищах: на горищах домів, за обшивками стін, наличниками вікон, в дуплах дерев, в дуплянках і шпаківнях, за відслоєними кусками кори, в печерах и т. д. Великих колоній не утворює. На годівлю вилітає пізно і живиться майже всю ніч без тривалих перерв. Частіше за інших кажанів ловить повзаючих і спокійно сидячих комах и павуків. Зимує в природних печерах і штучних підземних спорудах (погреби, льохи). Восени часто залітає через відчинені двері і квартирки в жилі приміщення.
ПТАХИ
ЛЕЛЕКА БІЛИЙ
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Махові і деякі криючи пера чорні; решта оперення біле. Дзьоб і ноги ярко-червоні.
Перелітний вид. В нашій місцевості гніздиться переважно в населених пунктах, живиться на заплавних луках, рідше на полях. В районі парку доволі звичайний, хоча і знаходиться поблизу крайньої південно-східної межі ареалу. Чисельність його в парку може сягати 20 пар.
ЛЕЛЕКА ЧОРНИЙ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Груди, черево і підхвістя білі; решта оперення чорне, із зеленим і пурпуровим металевим блиском; гола шкіра навколо очей, вуздечка, дзьоб і ноги ярко-червоні.
В регіоні – рідкісний пролітний вид. На території парку декілька разів відмічався на осінньому прольоті в малонаселеній місцевості в околицях озер і боліт.
ГУСКА СІРА
Занесена до II додатку Бернської конвенції. Один з чотирьох видів роду в фауні України. Зверху сірувато-бурий; низ світло-бурий, з темно-бурими плямами на череві; задня частина черева, надхвістя і підхвістя білі; дзьоб рожевий або жовтий, на кінці білуватий; ноги рожеві.
Перелітний вид. Гніздиться головним чином на різноманітних прісноводних водоймах з густою прибережною рослинністю. На території парку звичайний на гніздуванні, зустрічається переважно на болотах у важкодоступних місцях. Більш численний на прольоті.
ОГАР
Занесений до Червоної книги України як вразливий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Велика качка рудого кольору зі світло-охристими головою і верхом шиї; першорядні махові пера, шия і хвіст чорні; криючі пера крил білі; «дзеркальце» зелене; ноги і дзьоб чорні; у самця на шиї вузький чорний «ошийник».
Населяє відкриті водойми і сухі балки, інколи далеко від води. Для НПП «Святі Гори» донедавна вважався рідкісним залітним видом, але з 2004 р. участились зустрічі огара на території парку в гніздовий період. На даний момент на території НПП Свяі Гори і сусідніх водоймах гніздиться понад 10 пар.
ГОГОЛЬ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид. Єдиний вид роду в фауні України. Голова чорна, із зеленим металевим блиском; біля основи дзьобу білі плями; середина спини, частина плечових пір’їн, надхвістя і першорядні махові пера чорні; шия, спина з боків і низ черева білі; «дзеркальце» біле; спід крил темно-сірий; хвіст чорний, дзьоб чорний, ноги ярко-жовті.
В нашій місцевості вид зустрічається тільки на прольоті і зимівлі. Він відмічається в невеликій кількості (до 10 особин) на незамерзаючих ополонках Сіверського Дінця майже кожну зиму.
СКОПА
Занесена до Червоної книги України як зникаючий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Оперення верха буре; голова біла, з невеликим чубчиком на потилиці; через око проходить темна смуга; низ білий, на грудях бурувата поперечна смуга; хвіст знизу білуватий, з темними смугами; дзьоб темно-сірий; ноги і восковиця голубувато-сірі.
Рідкісний пролітний вид НПП «Святі Гори». Відомо всього декілька знахідок її на багатих рибою водоймах поблизу от лісових масивів.
ШУЛІКА ЧОРНИЙ
Занесений до Червоної книги України як вразливий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Зверху темно-бурий; низ бурий або рудувато-бурий, з чорними пестринами; хвіст бурий, слабо виємкуватий, з вузькими темно-бурими смугами; дзьоб темно-бурий, восковиця і ноги жовті.
Населяє ліси в околицях водойм. Звичайний в регіоні гніздуючий перелітний вид. Чисельність його в парку оцінюється в 18-20 пар.
ПОЛЬОВИЙ ЛУНЬ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з чотирьох видів роду в фауні України. У самця голова, шия, зоб, спина, поперек і верх крил сірі; надхвістя біле; решта тулуба сірувато-біла; пір’я на кінцівках крил чорне; хвіст сірий; дзьоб темно-сірий; восковиця і ноги жовті. Самиця зверху бура, пір’я з вохристим окантуванням; надхвістя біле; низ білувато-вохристий, з бурими продовжними смугами; на хвості темно-бурі смуги.
Зустрічається у відкритій місцевості – на полях, луках, в долинах річок. Для території НПП «Святі Гори» - нечисельний зимуючий вид, чисельність не перевищує 3-5 особин.
ЯСТРУБ ВЕЛИКИЙ
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Один з трьох видів роду в фауні України. Зверху сірий або сизувато-сірий, з білуватими бровами, чорнуватим тім’ям і світлою плямою на потилиці; низ білий, з сірувато-бурими поперечними смугами; дзьоб темно-сірий, восковиця і ноги жовті. У молодих спина бура, низ білувато-вохристий, з каплеподібними рудувато-бурими плямами.
Звичайний гніздуючий осілий вид в лесах всіх типів. Чисельність на території НПП «Святі Гори» досягає кількох десятків пар.
КАНЮК СТЕПОВИЙ
Занесений до Червоної книги України, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з трьох видів роду в фауні України. Верх рудувато-бурий, зоб і груди світло-руді; черево темне; надхвістя руде; на споді крил чорні плями і контраст між темними криючими і світлими маховими перами, вдовж заднього краю крил проходить темна смуга; хвіст однотонно-рудий; дзьоб чорний, восковиця і ноги жовті. Існують різні форми окраски, що відрізняються деталями забарвлення.
Перелітний вид. Зустрічається в лісах, що межують з відкритими просторами. В НПП «Святі Гори» знаходиться біля межі свого розповсюдження, чисельність його складає кілька пар.
КАНЮК ЗВИЧАЙНИЙ
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Один з трьох видів роду в фауні України. Верх рудувато-бурий або темно-бурий; низ від білуватого з темними плямами до темно-бурого; на світлому споді махових пер темні смуги, вдовж заднього краю крил проходить широка темна смуга; хвіст з темними смугами; дзьоб чорний; восковиця і ноги жовті.
Перелітний вид. Зустрічається в лісах, що межують з відкритими просторами. Звичайний в нашій місцевості вид, самий чисельний вид денних хижих птахів на території парку. Чисельність його досягає кількох десятків пар.
ОСОЇД
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Верх сірувато-бурий; голова сіра; горло біле; низ білуватий, на тулубі темно-бурі поперечні смуги, хвіст з трьома виразними чорно-бурими смугами; дзьоб чорний; ноги жовті; восковиця сіра.
Населяє ліси різного типу. В фауні НПП «Святі Гори» - малочисельний гніздуючий перелітний вид, його чисельність не перевищує 3-5 пар.
ОРЕЛ-КАРЛИК
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. У світлої форми верх світло-бурий, з темними плямами; низ білуватий, з темними плямами на зобі і однотонний або з темними штрихами на грудях і череві; махові пера темно-бурі, криючі – світлі; хвіст темно-бурий; цівка оперена; дзьоб темно-сірий, у основи голубий; восковиця и пальці жовті. У темної форми все оперення, окрім світлого підхвістя, темно-буре.
Перелітний вид. Населяє старі змішані і листяні ліси. В НПП «Святі Гори» досить звичайний, чисельність його досягає 5-7 гніздуючих пар.
ПІДОРЛИК ВЕЛИКИЙ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з п’яти видів роду в фауні України. Оперення темно-буре; на надхвісті нерідко світлі плями або світла смуга; цівка оперена; дзьоб чорний; восковиця і ноги жовті.
Рідкісний пролітний вид регіону. В НПП «Святі Гори» декілька разів був відмічений в долині Сіверського Дінця.
ПІДОРЛИК МАЛИЙ
Занесений до Червоної книги України як рідкісниий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з п’яти видів роду в фауні України. Оперення буре, верх голови і задня частина шиї світліші; на надхвісті нерідко буває біла смуга; махові пера темно-бурі, криючі пера крил бурі або світло-бурі; стернові пера темно-бурі; цівка оперена; дзьоб чорний; восковиця і ноги жовті.
Рідкісний пролітний вид регіону. В НПП «Святі Гори» єдине місце оселення в Краснопільському лісництві.
МОГИЛЬНИК
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції, до Європейського Червоного списку. Один з п’яти видів роду в фауні України. У дорослого птаха оперення в цілому темно-буре; «брови», задня частина голови і шия іззаду світло-вохристі або білуваті; на плечах і спині, як правило, білі плями; хвіст сірувато-бурий, інколи білуватий з декількома вузькими невиразними темними поперечними смугами і широкою темно-бурою смугою на кінці; цівка вкрита пір’ями; дзьоб темно-сірий; восковиця і ноги жовті. Молоді птахи світло-бурі; на тулубі світлі смуги; зверху на крилах декілька рядів світлих плям, хвіст темно-бурий, зі світлою смугою на кінці.
Перелітний вид. Зустрічається в острівних і заплавних лісах. На території НПП «Святі Гори» його гнізда не виявлені, але залітні особини зустрічаються досить часто.
БІЛОХВІСТ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції, до Європейського Червоного списку. У дорослих голова і шия світлі, сірувато-бурі; спина, плечі, криючі пера крил і низ тулуба бурі; надхвістя і махові пера темно-бурі; хвіст білий, короткий, клиноподібний; цівка зверху вкрита пір’ями; дзьоб масивний, світло-жовтий; восковиця і ноги жовті. Молоді птахи темно-бурі; хвіст темний; дзьоб чорний; восковиця сіро-голуба.
Населяє лісисті місця поблизу водойм, взимку зустрічається і на відкритих місцях. В регіоні вид досить звичайний. На території парку мешкає цілорічно, гніздова популяція складає 2-3 пари.
САПСАН
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з восьми видів роду в фауні України. Верх темно-сизий; «вуса» чорні, з нечіткими краями; горло біле; зоб жовтуватий, з чорними штрихами; на хвості темні смуги; дзьоб сірий, з темним крючком; восковиця і ноги жовті.
Зустрічається у відкритих ландшафтах. В НПП «Святі Гори» - рідкісний залітний вид, був відмічений лише декілька разів.
БАЛАБАН
Занесений до Червоної книги України як вразливий вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з восьми видів роду в фауні України. Голова білувата або кремова, з темними смужками, білими «бровами» і нечіткими темними «вусами»; спина і верхні криючі пера крил бурі зі світлою окантовкою; низ білий або вохристо-білий, з темно-бурими смужками, що утворюють продовжний рисунок; дзьоб сірий, з темним крючком; восковиця і ноги жовті.
Зустрічається у відкритих ландшафтах. В НПП «Святі Гори» - рідкісний залітний вид, був зустрічений всього декілька разів.
ПІДСОКОЛИК ВЕЛИКИЙ
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Один з восьми видів роду в фауні України. Оперення голови сірувато-чорне, з добре помітними «вусами»; над оком вузька світла «брова»; боки шиї і горло білуваті; спина і криючі пера верха крил темно-сірі; зоб, груди і черево вохристо-білі, з широкими чорно-бурими смужками, що утворюють продовжний рисунок; підхвістя ярко-руде; хвіст зверху темно-сірий, знизу стернові пера білуваті, з темними смугами; дзьоб сіро-голубий, з сірим крючком; восковиця і ноги жовті.
Зустрічається на узліссях, в лісосмугах. Звичайний гніздуючий перелітний вид НПП «Святі Гори».
СІРИЙ ЖУРАВЕЛЬ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з двох видів роду в фауні України. Оперення сіре, на спині з бурим відтінком; на тімені червона гола шкіра; лоб, потилиця, горло і верх шиї чорні; від очей через боки голови ідуть темні смуги; махові і верхівка стернових пер сірувато-чорні; дзьоб буруватий, на кінці більш світлий; ноги чорні.
Перелітний вид. Гніздиться у вологих, болотистих місцях. На луках і болотах НПП «Святі Гори» гніздиться до 10 пар.
ДЕРКАЧ
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Зверху темно-бурий; «брови» і щоки сірі; горло білувате; зоб і груди сірі, з бурим відтінком; черево білувате; боки тулуба зі світло-вохристими і рудими смугами; крила іржаво-руді; дзьоб і ноги світло-бурі.
Перелітний вид. Населяє вологі луки. В НПП «Святі Гори» чисельність достигає декілька десятків.
ПУГАЧ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Зверху темно-бурий, з жовтуватими і білуватими плямами; «вушка» великі, темно-бурі, зі світлими краями; підборіддя і горло білі; низ тулуба вохристий, з темно-бурими широкими продовжними і тонкими поперечними смужками на грудях і череві; хвіст темно-бурий, з білувато-жовтими смугами; дзьоб чорно-бурий.
В нашій місцевості – рідкісний осілий вид, що знаходиться на межі ареалу. Гніздиться в балках і долинах річок. В НПП «Святі Гори» в невеликій кількості зустрічаються холості птахи, в окремі роки гніздиться.
СОВА СІРА
Занесена до II додатку Бернської конвенції. Один з трьох видів роду в фауні України. Птахи сірої форми мають бурувато-сірий загальний тон оперення; на голові і спині різні за розміром темні смужки і білі плями; лицевий диск сіруватий, біля дзьоба майже білий; зоб, груди і черево білуваті, з продовжною бурою плямистістю і тонкими поперечними смужками; хвіст бурий, з білуватими смугами; дзьоб жовтуватий. У рудої форми тон оперення вохристо-рудий, особливо інтенсивний рудий колір на лицевому диску.
Осілий вид старих листяних лісів. Звичайний гніздуючий і зимуючий вид НПП «Святі Гори».
ДРІМЛЮГА
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Самець бурувато-сірий, з чисельними світлими і темними плямами і смужками; на трьох зовнішніх махових перах і на верхівці двох пар крайніх стернових пер білі плями; дзьоб і ноги темно-сірі. У самиці білих плям на хвості і крилах немає.
Гніздиться в різнотипних лісах з великими галявинами и вирубками. В НПП «Святі Гори» досить звичайний, але через потайний спосіб життя реєструється нечасто.
РИБАЛОЧКА
Занесений до II додатку Бернської конвенції. Єдиний вид роду в фауні України. Оперення верха з блиском; голова і верхні криючі пера крил зеленувато-сині, яскраві; спина, поперек і надхвістя блакитні; криючі пера вух ярко-руді; горло і плями на боках шиї білі; низ тулуба і спід крил ярко-руді; хвіст синій; дзьоб чорний, ноги червоні.
Перелітний вид. Гніздиться в норах в крутих берегах річок, озер і ставків. В НПП «Святі Гори» звичайний, чисельність сягає 100-200 особин.
СОРОКОПУД СІРИЙ
Занесений до Червоної книги України як рідкісний вид, а також до II додатку Бернської конвенції. Один з чотирьох видів роду в фауні України. Зверху сірий; через око проходить чорна смуга, над якою вузька біла смужка; низ білий, з сірим відтінком; крила чорні; хвіст довгий, ступінчастий, середні стернові пера чорні, дві пари крайніх – білі, з домішкою чорного; дзьоб і ноги чорні.
В регіоні – нечисельний зимуючий вид. Зустрічається на відкритій місцевості, заболочених луках з чагарниками, узліссях. В НПП «Святі Гори» в невеликій кількості реєструється на зимівлі.